Напередодні Дня Перемоги, вшановуючи пам’ять героїв Великої
У мене днів не вистачить для того,
Щоб розказати людям про війну,
Про все, про артилерію як “бога”,
Про все оте, що й зараз не збагну.
Воно в мені – забуте й незабуте,
Воно в мені – що бачив і чим жив,
Що іноді хотілося б вернути,
Що іноді здається дивом з див.
Але навколо – хлопці-побратими,
Які самі в тім пеклі побули.
Але ж із фото юними очима
Зорить твій друг з воєнної імли.
Не просто пригадалося минуле –
Крізь нього бачу знов далекі дні;
Солдатський спомин крізь гарматне дуло
У душу й серце дивиться мені.